Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Братухи, я вот сегодня расскажу вам, как я прикупил бомбезное ЛСД (лсд 25), да еще и как в неадеквате играл в Counter-Strike 2. Мы закладки купили в темном переулке, чтобы никто не запалил. Да вы понимаете, такие игры - это самая настоящая пруха для меня. И поэтому я решил, что нужно жечь на своей любимой хапке, чтобы улететь в цифровое пространство и стать нереально крутым.
В общем, вот так и решили мы взять дорогое ЛСД. ХЗ, сколько колесо стоило, но главное - это тяга, которую я ощущал. Мы с бро сели за комп и запустили Каунтер. И тут началось самое интересное!
Когда я схлопотал эту хапку, то понял, что вхожу в какое-то другое измерение. Все начало казаться не таким реальным, словно я попал в саму игру. Мои руки стали двигаться сами по себе, словно они были виртуальными. У меня глаза расширились и я заметил, что я вижу цвета, которых раньше не было.
Внезапно все окружение в Каунтере стало настолько ярким и эпическим, что я не смог оторвать свой взгляд. С каждым выстрелом я ощущал настоящий прух, словно я сам был супергероем и мне не было страшно ничего.
Но потом началось самое интересное. Внезапно и на самом деле пропало понимание реальности. Я уже не знал, что происходит на самом деле, а что в игре. Для меня все стало мешаниной из разных миров, и я просто погрузился в этот вихрь.
Ни одна игра раньше не давала мне такого ощущения настоящего пруха. Каждая хапка ЛСД делала мир вокруг меня еще более эпичным и нереальным. Я чувствовал себя абсолютно неуязвимым, словно я был богом в своем мире Каунтера.
Каждый раз, когда я погружался в игру в состоянии прухи, я начинал делать нереальные финты. Я просто запросто уничтожал всех врагов, словно это было самое простое дело в мире. Это было весьма кайфово, надо сказать.
Но самое интересное, когда я потом выходил из неадеквата, то понимал, что все это было просто вымыслом. Это была не реальность, а всего лишь игра. Но ощущения - это была просто бомба! Я просто не мог остановиться и хотел снова и снова окунуться в этот виртуальный мир Каунтера.
Но нужно признаться, что все это, конечно, опасно. ЛСД - это не шутки, это очень серьезный наркотик. И играть в таком состоянии - это просто бред. Но я был молод и глуп, и мне все казалось безобидным. Я понимаю, что это было опасно и глупо. Играть в игры - это замечательно, но нужно оставаться в реальности и не забывать про свое здоровье.
Осознание пришло ко мне, когда я почувствовал, как моя жизнь начала скатываться в пропасть. Я осознал, что все эти наркотики и неадекватные действия только вредят мне, а не делают жизнь лучше.
В общем, братухи, моя история показывает, что не стоит вмешивать наркотики в нашу любимую молодежную культуру. Игра в Каунтер - это круто, но только в здравом уме и трезвой голове.
Наркомания никогда не даст нам настоящего пруха.
